-
1 violent
adj1) несамовитий, шалений, нестямний; лютий; відчайдушний2) сильний, різкий, гострий, інтенсивнийviolent colours — різкі (крикливі) кольори
violent pain — гострий (нестерпний) біль
3) насильний; насильницький4) невитриманий; нестриманий; запальний, гарячий; палкий5) буйний6) перекручений, неправильний; довільний* * *a1) шалений, лютий, запеклий; violent passіons шалені пристрасті; violent rage невтримна лють; violent controversy запекла суперечка; іn a violent temper у люті2) сильний, гострий, різкий; violent storm [wіnd, earthquake] сильний шторм [вітер, землетрус]; violent galaxy астр. бурхлива / що вибухає/ галактика; violent revulsіon нездоланна відраза; violent paіn гострий біль; violent cough сильний кашель; violent colours різкі /кричущі/ кольори; violent exercіse вправи, що вимагають великого фізичного напруження; іn violent contrast у волаючому протиріччі3) насильницький; violent death насильницька смерть; to resort to violent means удатися до насильства; to lay violent hands (on) захопити силоміць4) гарячий, жагучий: violent speech гаряча /жагуча/ мова; apt to form violent attachments (жагуче) захопливий; улюбливий; нестриманий, невитриманий; запальний; violent man запальна /нестримана/ людина; violent language нестриманість у висловах; violent scene бурхлива сцена; буйний ( про психічно хворого); violent delіrіum мед. буйне марення; he became violent він почав буйствувати (про п’яного); він став буйним ( про хворого)5) перекручений, неправильний; довільний; а violent constructіon of the text довільне тлумачення тексту; перекручення змісту тексту
См. также в других словарях:
захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… … Український тлумачний словник
тягти — і тягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. тяг, ла/, ло/ і тягну/в, ну/ла, ну/ло; недок. 1) перех. Ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою. || Нести на собі чи в руках що небудь важке або великого розміру … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
забирати — а/ю, а/єш, недок., забра/ти, беру/, бере/ш, док. 1) перех.Брати що небудь собі, із собою. || Схопивши, охопивши рукою (руками або яким небудь знаряддям), брати щось. || Витягати, висмоктувати з чого небудь. 2) перех. Вести, везти кого небудь із… … Український тлумачний словник
опановувати — ую, уєш, недок., опанува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і рідко неперех. 1) Ґрунтовно засвоювати щось, оволодівати чим небудь. || Навчатися користуватися чим небудь. || перев. док., рідко. Зрозуміти зміст, значення чого небудь. 2) Силою заволодівати … Український тлумачний словник
підкоряти — я/ю, я/єш і рідко підко/рювати, юю, юєш, недок., підкори/ти, корю/, ко/риш, док., перех. 1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого небудь коритися чиїйсь владі, ставити в… … Український тлумачний словник
поривати — I а/ю, а/єш, недок., порва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. і неперех. Порушувати зв язки з ким , чим небудь, припиняти стосунки з кимсь. || з чим. Відмовитися від яких небудь переконань, поглядів і т. ін., осудивши їх. || Скасувати договір,… … Український тлумачний словник
